базарний

-а, -е.

1) Прикм. до базар 1). || Признач. для базару. || Який перебуває, відбувається, продається на базарі. Базарні пиріжечки. || у знач. ім. база́рний, -ного, ч.: а) той, хто продає або купує на базарі; б) (заст.) службовець (у минулому – наглядач), що стежить за порядком на базарі. || у знач. ім. база́рне, -ного, с. Плата з того, хто продає, за місце на базарі.

2) перен. Грубий, вульгарний.